- Содова гадюка: просіяний чистий сухий пісок (3-4 ст.ложки), 1 чайна ложка цукрової пудри, ¼ чайної ложки кухонної соди, етиловий спирт (96%).
- Фараонові змії: таблетку сухого спирту, кілька таблеток глюконату кальцію (в аптеці).
- Вулкан у домашніх умовах: пластилін, харчова сода, столовий оцтет (9%), будь-який барвник (фукорцин, харчові барвники), рідина для миття посуду. Пластилін поділити на дві частини. Одна розкочується в підложку вулкана, інша – в його конус, частини зліплюються між собою. Важливо, щоб конус не протікав, перевірити пів склянкою води (загальний об’єм конструкції має бути приблизно зі склянку). «Вулкан» ставлять на тарілку чи піднос. Готують «лаву» - суміш рідини для миття посуду (1 ст. л.), сухої харчової соди (1 ст. л.), барвника. Цю суміш заливають у вулкан, а потім туди додають четвертину склянки оцту. Починається бурхлива реакція з виділенням вуглекислого газу. З жерла вулкану показується яскраво забарвлена піна.
- «Підводні човни»: яйце, невелика картоплина, чиста вода, літрова банка, сіль. Яйце (картоплину) покласти на дно банки, налити води, щоб накрило. Помітно, що «човник» важчий за воду, він лежить на дні. Вийняти човник, додати у воду 4 столових ложки кухонної солі. Розмішати. Покласти до банки човник назад. Він спливе на поверхню. Знову доливати воду. Знову почне тонути.
- Хустинка, що не горить: носова хустинка, силікатний клей, ацетон (можна етиловий спирт). Силікатний клей розвести з водою 1:10, розмішати. Добре змочити в отриманій суміші хустинку, відтиснути. Взяти хустинку за край пінцетом, змочити в горючу рідину (ацетон або спирт), швидко підпалити. Не треба гасити. Після згоряння отримуємо суху хустинку, яка легко відпирається у воді.
- Квіти змінюють колір: паперові квіти, розчин фенолфталеїну, пульверизатор (оприскувач для квітів), розчин соди, розчин оцту. Білі паперові квіти рівномірно змочуються розчином фенолфталеїну, висушуються. Якщо їх бризкати з пульверизатора розчином соди, вони набуватимуть яскраво-малинового забарвлення. Якщо після цього їх побризкати розчином оцту, знову стануть білими.
- Природні індикатори. Чорничний сік (компот), буряковий сік, інші яскраво забарвлені рідини мають чітко різний колір в кислому (оцет) та лужному (сода) середовищі. Інтенсивність кольору залежить від концентрації розчину кислоти чи лугу (тобто, від показника кислотності середовища - рН).
- Нитка, що не горить: товста бавовняна нитка, наперед кілька разів просочена ропою кухонної солі та висушена. «Сувору» нитку (х/б) кілька разів просочують концентрованим розчином солі, кожного разу добре висушують. У перстень (чи будь-який невеликий предмет з отвором) продягають цю нитку і підпалюють з одного боку. Нитка згорає, соляний корсет лишається.
- Кока-кола: півлітра неохолодженої кока-коли, 10 таблеток «Ментос». У високу склянку (можна посудину, зроблену з високої пластикової пляшки) наливається кока-кола, туди всипаються розколоті на шматки таблетки ментосу. Піна почне вискакувати зі склянки. Чим більше коли і води, тим активніша реакція.
- Зміна кольору кока-коли. Додайте в неї соди.
- Торбинка з монетами не горить. Для цього краще підійдуть мідні монети радянської чеканки, якщо нема, можна спробувати з нашими «жовтими» монетами, в них є певна кількість міді). Загорніть монети у носову хустинку і нагрівайте на відкритому вогні сухого спирту (свічкою можна, але вона дуже коптить і вимазує усе кіптявою). Хустинка не загориться, оскільки у міді висока теплоємність, вона одразу вбирає тепло (ясно, що до певної межі).