понеділок, 2 жовтня 2017 р.

До уваги 9 класів!
Для тих, хто хоче знати хімію глибше    
 
     

       У 1857 році англійський учений Майкл Фарадей одержав золь золота,відомий ще алхімікам середньовіччя під назвою aurum potabile (питне золото), — завислі у воді колоїдні частинки металу, розмір яких був менший за 1 мкм (10–6 м). І, незважаючи на те, що густина золота в 20 разів більша за густину води, частинки не осідали на дно. Ці золі й донині демонструють у Британському музеї.

 

      Проходження світла через істинний (зліва) та колоїдний розчини..
         Розміри частинок дисперсної фази дають можливість виявляти їх за допомогою пучка світла.              Якщо в темряві спрямувати промінь світла на колоїдний розчин, то колоїдні частинки стають видимими, і тому через розсіювання світла частинками дисперсної фази розчин видається каламутним. Частинки дисперсної фази розсіюють світло і створюють видиму траєкторію світлового променя. Властивості колоїдних розчинів вивчає окрема галузь хімії — колоїдна хімія. 
           Одним з основоположників колоїдної хімії в УРСР був Антон Володимирович Думанський (1880–1967) — академік АН УРСР, випускник Київського політехнічного інституту. Займався вивченням дисперсних систем.
           Антон Володимирович Думанський (1880–1967) український хімік, академік АН УРСР і член-кореспондент АН СРСР. Один з основоположників колоїдної хімії. У 1945 році очолив Київський інститут загальної та неорганічної хімії, на базі якого у 1968 році було створено Інститут колоїдної хімії та хімії води, який тепер названо на його честь. Засновник і редактор «Колоїдного журналу» (1935).