середа, 18 жовтня 2017 р.

До уваги учнів 8-А класу!


Готуємось до контрольної роботи. 

1. З даного переліку речовин випишіть і назвіть ГАЛОГЕНИ:

Br2, CI2O7, HCI, F2, NaCI, CI2, KF, I2.
2. Випишіть елемент з протонним числом 20:
              а) неон;    б) кальцій;    в) калій.
3. З яких частинок складається атомне ядро? Дайте їм визначення.
4. Чим відрізняється склад ядер атомів даних ізотопів? Доведіть це:     16О,         17О.
5.  Обчисліть кількість протонів, нейтронів та електронів у елемента з протонним числом 24.
6. Закінчити ядерні реакції:

7. Вищий оксид хімічного елемента V групи має відносну молекулярну масу 142. Знайдіть елемент, напишіть його летку сполуку з Гідрогеном.
8. Назвіть елемент за такими даними: знаходиться у IІІ групі, відносна молекулярна маса гідроксиду становить 78. Напишіть формулу вищого оксиду.
9. Відносна атомна маса елемента Галій становить 69,72. Відомо, що Галій має два природних ізотопи: 69Ga і 71Ga. Визначте масову частку ізотопу 69Ga у природному Галії.


Вручена Нобелівська премія з хімії - 2017

       
       4 жовтня 2017 року Нобелівську премію в галузі хімії вручили Жаку Дюбоше (Швейцарія), Йоахиму Франку (США) і Річарду Хендерсону (Великобританія) – «за розробку кріоелектронної мікроскопії високої роздільної здатності для визначення структури біомолекул у розчині», повідомляє радіостанція RFI. 
       Завдяки розвитку кріоелектронної мікроскопії можна глибше вивчати будову біомолекул. Вкрай швидка їх заморозка робить можливим їх глибоке вивчення.
      У прес-релізі Шведської королівської академії наук йдеться про те, що це відкриття «має вирішальне значення як для розуміння хімічних принципів життя загалом, так і для розвитку фармацевтичних препаратів». 
      Кожен лауреат вніс свій окремий внесок у розвиток цього напрямку. Британець Річард Хендерсон зміг отримати структуру білка з атомарною роздільною здатністю. Швейцарець Жак Дюбоше нагороджений за розробку способу отримання мономолекулярної плівки для фотозйомки. Американець Йоахим Франк знайшов метод обробки зображень і створення кінцевої структури білка. 
      У 2016 році Нобелівську премію з хімії вручили «За проектування і синтез молекулярних машин». Молекулярні машини можуть об'єднувати молекули, що дозволяє проектувати (в зменшеному масштабі) різні об'єкти – від м'язів до автомобільних двигунів.
      Нобелівський тиждень-2017 розпочався 2 жовтня врученням премії з медицини. 3 жовтня були названі лауреати премії з фізики. 5 жовтня - премія з літератури, 6 жовтня – премія миру, 9 жовтня – премія з економіки.



понеділок, 2 жовтня 2017 р.

До уваги 9 класів!
Для тих, хто хоче знати хімію глибше    
 
     

       У 1857 році англійський учений Майкл Фарадей одержав золь золота,відомий ще алхімікам середньовіччя під назвою aurum potabile (питне золото), — завислі у воді колоїдні частинки металу, розмір яких був менший за 1 мкм (10–6 м). І, незважаючи на те, що густина золота в 20 разів більша за густину води, частинки не осідали на дно. Ці золі й донині демонструють у Британському музеї.

 

      Проходження світла через істинний (зліва) та колоїдний розчини..
         Розміри частинок дисперсної фази дають можливість виявляти їх за допомогою пучка світла.              Якщо в темряві спрямувати промінь світла на колоїдний розчин, то колоїдні частинки стають видимими, і тому через розсіювання світла частинками дисперсної фази розчин видається каламутним. Частинки дисперсної фази розсіюють світло і створюють видиму траєкторію світлового променя. Властивості колоїдних розчинів вивчає окрема галузь хімії — колоїдна хімія. 
           Одним з основоположників колоїдної хімії в УРСР був Антон Володимирович Думанський (1880–1967) — академік АН УРСР, випускник Київського політехнічного інституту. Займався вивченням дисперсних систем.
           Антон Володимирович Думанський (1880–1967) український хімік, академік АН УРСР і член-кореспондент АН СРСР. Один з основоположників колоїдної хімії. У 1945 році очолив Київський інститут загальної та неорганічної хімії, на базі якого у 1968 році було створено Інститут колоїдної хімії та хімії води, який тепер названо на його честь. Засновник і редактор «Колоїдного журналу» (1935).